Якось через кремлівський недогляд, путінське непорозуміння дозволила Москва обрати в Хабаровську свого губернатора Сергія Фургала. І почав цей губернатор справами незрозумілими займатися - для народу працювати. То обіди безкоштовні в шкільних їдальнях зробить, то лікарні відремонтують. Суцільна русофобія і дискредитація Володимира Путіна. А народ хабаровський нерозумний поважати почав губернатора цього свого, і якось соцопитування показало, що вірить народ губернаторові своєму більше, ніж Володеньці Сонцеликому. Дізнався про таку підлу зраду Володенька і послав зі Града стольного в Хабаровськ опричників ретивих, царю вірних. Три дні і три ночі скакали опричники, скакали-скакали, скакали-скакали, доки пляшки ректальні не зламали. Прискакали нарешті в Хабаровськ, виловили недбалого губернатора, побили жорстоко і в тюрму закинули. Вигадали Фургалу справу кримінальну і відправили на каторгу.
А замість Фургала привезли в Хабаровськ нового губернатора, молодого й перевіреного, з гарему депутата московського Володі Жириновського. Звали того постріла гаремного - Мишко Дегтярьов. Потішний шибеник був, хлопець хоч куди ( і в рот брав, і під хвіст приймав), і любив його за це Жириновський, бо сам неодноразово в сауну Мишка водив і присягу на вірність з того брав.
Так і жили хабаровчани з новим губернатором, жили не тужили й добра наживали, а хто не до ладу рота розкривав - на пляшку саджали. А Фургала забули.
На цьому полотні закарбовано момент посвячення в губернатори. Майбутній губернатор під час ритуалу впускає мило, але турботливий лідер партії ЛДПР допомагає його підняти.
