Коли Ксюша була маленькою, її хрещений дядько Володя часто бував у їхньому домі. Ксюшин тато й дядько Володя були друзями й працювали разом.
Одного разу дядько Володя прийшов, коли тата не було вдома, і спитав Ксюшу, про що вона мріє. Ксюша відповіла, що хоче стати принцесою, коли виросте.
Дядько Володя по-доброму всміхнувся і сказав, що знає один вірний спосіб, як стати принцесою і навіть королевою, але для цього дівчинці треба їсти гостинці з чемодана. Ксюша повірила, бо знала, що дорослі ніколи не брешуть, і попросила дядька Володю дати їй ласощі. Хрещений із задоволенням розкрив чемодан і пригостив Ксюшу, при цьому суворо-пресуворо заборонивши будь-кому розповідати про чемодан, бо це буде їхня маленька таємниця.
Минали роки. Дядько Володя щоразу, коли приходив у гості, непомітно прослизав до Ксюшиної кімнати й пригощав хрещеницю чемоданними ласощами.
Ксюша виросла, але принцесою так і не стала, а от без чемоданних частувань уже не може.
Дядько Володя страждав на параноїдну шизофренію й вірив, що спецслужби всього світу полюють на його біоматеріали, тому змолоду взяв за правило ніде не залишати своїх виділень і фекалій. Володимир дбайливо збирав у банки все, що виходило з його організму, і носив у своєму чемодані. Для того щоб біоматеріали було знищено, Володя підмішував їх у їжу собі та своїм близьким. 19.03.2025
